відлунювати - про звук

См. также в других словарях:

• відлунювати — відлунити 1) (про звук віддаватися луною), відлунюватися, відлунитися, відбиватися, відбитися, віддавати(ся), віддати(ся), відгукувати, відгукнути, відгукуватися, відгукнутися, відкликатися, відкликнутися, окликатися, окликнутися 2) (відкидати… …   Словник синонімів української мови

• відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник

• відгукуватися — уюся, уєшся, недок., відгукну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Гукати у відповідь на чий небудь поклик. || Відповідати на звертання; відзиватися. || Давати звістку про себе. || перен. На дію відповідати іншою дією. 2) перен. Виражати своє ставлення… …   Український тлумачний словник

• віддаватися — даю/ся, дає/шся, недок., відда/тися, да/мся, даси/ся, док. 1) Віддавати себе під чию небудь владу, у чиє небудь розпорядження; здаватися. 2) Присвячувати себе кому , чому небудь. || Захоплюватися чим небудь. || Поринати, заглиблюватися в думки,… …   Український тлумачний словник

• віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє …   Український тлумачний словник